Закінчення виконавчого провадження

Процедура закінчення виконавчого провадження регламентується статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження». Cтаття 39 регламентує підставу для закінчення виконавчого провадження:

1) судом визнано відмову стягувача від примусового виконання рішення;

2) було затверджено мирову угоду, що укладена між сторонами у процесі виконання рішення;

3) юридична особа, що визнана боржником, припинена, а виконання обов’язків не передбачено правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;

4) банк-боржник прийняв рішення про банкрутство, а  Національним банком ухвалено України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, скасовано,  або судом визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню;

6) була подана письмова відмова стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;

7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;

8) визнання боржника банкрутом;

9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону; (тобто при виконанні рішень, за якими боржник зобов’язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.)

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред’явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону; (У разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.