Проблема домашнього насильства над дітьми в сучасному суспільстві

Правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!» піднімає важливі питання, які стосуються кожного українця. Найбільш гостро наразі постає проблема домашнього насильства. Столична юстиція у ході проекту провела більше 100 правопросвітницьких заходів щодо протидії насильству в різноманітних його проявах.

Насильство над дітьми  або  жорстоке поводження з дітьми - це фізичне, психологічне, сексуальне насильство або відсутність виховання та піклування над дітьми батьками, особами-опікунами чи сторонніми людьми, які займаються доглядом за дітьми. Насильство над дітьми може включати в себе будь-яку дію насильницького характеру, нехтування, зловживання або нездатність, небажання чи невміння виховання і турботи за дітьми від батьків чи інших осіб, що призводить до фактичної або потенційної шкоди дитині.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, насильство над дітьми є глобальною проблемою з серйозними довічними наслідками. Понад 1,5 тис. студентів майже з 70-ти коледжів та вишів взяли участь у дослідженні Міністерства охорони здоров'я та ВООЗ щодо травм, яких вони зазнали у дитинстві. Згідно з проведеним у коледжах опитуванням 75% студентів стикалися з насильством у родинах. У кожному третьому випадку вони пережили психологічне насильство, в кожному четвертому – фізичне. Результати дослідження підтвердили, що такі травми призводять до саморуйнації – 23% серед опитаних курять, 14% вживають наркотики.

Проблема домашнього насильства над дітьми є глобальною і потребує вирішення. Вважаємо, що способами попередження домашнього насильства, а також уникнення настання несприятливих наслідків для дитини, є діяльність шкільних психологів через проведення різного роду консультацій з дітьми, удосконалення механізму реалізації притягнення до відповідальності осіб, які здійснили насильство над дітьми та інші.

Документами, які регулюють питання захисту прав дитини в Україні, є Конвенція про права дитини, ратифікована Постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року, Конституція України, Закон України «Про ратифікацію Європейської конвенції про здійснення прав дітей», Сімейний кодекс України.

Зазначені нормативно-правові акти закріплюють права дитини, серед яких і захист від насильства. Зокрема, стаття 3 Конвенції про права дитини передбачає таке: держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Зазначена норма закріплює обов’язок держави здійснювати захист дитини. Такий захист може здійснюватись через суди, а також через суб’єкти публічної адміністрації, що передбачені національним законодавством.

Підсумовуючи, необхідно зазначити, що розвиток суспільства залежить від кожного з нас, і саме ми відповідальні за фізичне і психічне здоров’я дітей. Саме батьки мають бути якнайбільше зацікавленими у здоровому вихованні дітей, оскільки наше майбутнє в їхніх руках.

Начальник Голосіївського районного

у місті Києві відділу державної

реєстрації актів цивільного стану Головного

територіального управління юстиції у місті Києві                   В.М. Жданович

Конончук