Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Столична консультує щодо захисту прав українців у рамках правопросвітницької кампанії «Я МАЮ ПРАВО!»
Болючим для будь-якої державної системи є питання, що стосуються корупції. Корупція впливає на безліч соціальних факторів, являє собою протиправну поведінку абсолютно різних за своїм становищем суб’єктів в різних сферах життя суспільства, кваліфікується від злочину до порушення ділових звичаїв, існує як в приватному так і в державному секторі, сприймається як форма соціальних відносин та викликана причинами як об’єктивного так і суб’єктивного характеру, а тому питання розробки та впровадження новітніх заходів протидії корупції, які дозволять мінімізувати рівень корупції до безпечного, є одним з найважливіших питань сучасності, вирішення якого можливе лише за умови комплексного та системного підходу, що передбачає потужну підготовчу роботу із профілактики, запобігання та боротьби з корупцією.
Незважаючи на певні досягнення у протидії корупції, на сучасному рівні розвитку українського суспільства, суспільства в якому панує терплячість до корупції, суспільства в якому звикли протягом поколінь «неформально вирішувати свої проблеми», що це вже стало навіть не звичкою, а нормою поведінки, питання ефективної протидії корупції вбачається саме у площині проблематики відповідальності за вчинення корупційних дій. Юридична відповідальність, як відомо, відіграє одночасно декілька функцій, зокрема каральну, правопоновлюючу, виховну та регулятивну. Завдяки даному комплексу має досягатися основна мета – суспільний порядок.
Статтею 65 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Так, вищевказаним законом визначено декілька важливих для протидії корупції термінів, серед яких: «корупційне правопорушення», «правопорушення, пов’язані з корупцією».
Так, частина 1 статті 1 вказаного закону визначає корупційне правопорушення як «діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність». В свою чергу «правопорушення, пов’язане з корупцією» - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Таким чином, законодавець згрупував весь загал корупційних протиправних дій, тоді як конкретика кваліфікації протиправних дій міститься вже у галузевих нормативно-правових актах. Так, вичерпний перелік корупційних злочинів у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем визначено в Кримінальному кодексі України, а саме статтями:
Згідно з приміткою до статті 45 Кримінального кодексу України також корупційними злочинами, відповідно до цього Кодексу, вважаються злочини передбачені статтями:
Частинною 2 статті 65 Закону встановлено, що особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Відповідно до Цивільного кодексу України, цивільно-правова відповідальність за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень настає у разі, коли вони призвели до негативних цивільно-правових наслідків.
В свою чергу Главою 13-Б КУпАП визначено наступні склади адміністративних порушень, що містяться в статтях:
_03_03.png)
