Як вирішити майновий спір у разі смерті одного з подружжя?

 Столична юстиція консультує громадян щодо захисту їхніх прав у різних життєвих ситуаціях. Майнові права – це саме та галузь, де громадяни потребують найбільшого захисту. Зокрема, щодо вирішення майнових спорів у разі смерті одного з подружжя. Згідно частини третьої статті 368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя видаються, як правило, на половину спільного майна і мають на меті встановлення обсягу спадщини, яка перейде до спадкоємців одного з подружжя.

Оскільки ця нотаріальна дія тісно пов’язана з відносинами, що виникають з приводу спадкування, логічно, що вона вчиняється за місцем відкриття спадщини.

У зв’язку з тим, що видача свідоцтв на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя є частиною нотаріального процесу з оформлення спадкових прав, нотаріус при оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом з’ясовує, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив і має право на одержання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя.

Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя видаються нотаріусами на підставі письмової заяви другого з подружжя. При цьому нотаріусу необхідно надати документ, який посвідчує шлюбні відносини.

З метою перевірки належності одному з подружжя нерухомого майна, нотаріус витребовує оригінали документів, що посвідчують право власності на майно.

Цілком логічно, що видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя відбувається виключно за умови надання нотаріусу свідоцтва про смерть одного з подружжя.

Строк видачі свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя в законодавстві не визначений, але у зв’язку з тим, що видача свідоцтва фактично є частиною провадження по спадковій справі та впливає на розмір спадкової маси, то і строк для подачі заяви про видачу такого свідоцтва, виходячи з вимог частини першої статті 1270 Кодексу, доцільно встановлювати в шість місяців з моменту відкриття спадщини.

При цьому, жодний нормативний акт не забороняє видачу такого свідоцтва і до спливу цього строку.