Деснянський районний суд міста Києва

16 березня 2016, 09:45

Номер провадження 2/754/412/16

Справа № 754/11540/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

01 березня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Таран Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Чернишової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом Панченка Івана Володимировича до Малоріченської сільської ради Алуштинського району Автономної Республіки Крим, про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Панченко І.В. звернувся до суду з позовом до Малоріченської сільської ради Алуштинського району Автономної Республіки Крим, про відшкодування матеріальної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником автомобіля «Шкода-Фабіа», номерний знак АЕ 1342 ВС, який було пошкоджено породою внаслідок обвалу, який стався на автостоянці, розташованій біля будинку готельного типу за адресою: с. Малоріченське, вул. Виноградна, 1-Д. Автомобіль не застраховано КАСКО, так, як позивач володіє ним шість років, отже і вважав, що недоцільно страхувати не нове авто від усіх видів лиха. На місці події, де було пошкоджено автомобіль була розміщена будівельна техніка, тобто проводились будівельні роботи з викопування заглиблення у породі, на виконання яких мав бути дозвіл та територія огородженою, відповідно мали бути б розміщені попереджувальні знаки. Але на небезпечній ділянці, не лише не заборонено будь-який прохід, алей й була облаштована автостоянка та стягувалась платня з відпочивальників. Обвалом що стався 28.07.2012 року позивачу завдано матеріальної шкоди в розмірі 31994,63 грн., що підтверджується експертним висновком про вартість пошкодженого автомобіля. З метою визначення дійсного розміру шкоди заподіяної транспортному засобу позивач звертався до ФОП судового експерта Дроздова Ю.В. для проведення авто товарознавчої експертизи та сплатив вартість робіт з проведення експертизи в розмірі 800,00 грн. Також відповідачу було направлено телеграму із запрошенням взяти участь у огляді ушкодженого обвалом автомобіля, вартість якої склала суму 91,80 грн., однак представник відповідача так і не прибув. Позовні вимоги до відповідача полягають у стягненні майнової шкоди заподіяної з його вини у сумі 31994,63 грн., тобто реального збитку, а також понесені позивачем матеріальні витрати, що складаються з вартості експертних послуг у розмірі 800,00 грн. та вартості відправлення телеграми у розмірі 91,80 грн., які повинні бути відшкодовані відповідачем у повному обсязі з підставі передбачених ст. ст. 22, 1165, 1166, 1174, 1192 ЦК України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з тих же підстав, що зазначені у позові, просила позов задовольнити у повному обсязі, проти постановлення по справі заочного рішення не заперечувала.

Відповідач – Малоріченська сільська рада в судове засідання свого представника не направила, хоча повідомлялися судом про місце і час розгляду справи шляхом направлення судової повістки – повідомлення через офіційний веб-портал «Судова влада України» (а.с. 70, 76, 88, 104, 130, 131 - копії судових повісток), заперечень проти позову до суду не надали, про поважність причин неявки представника суд не повідомили.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановити заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні було встановлено, що 19.06.2006 року позивачем Панченко І.В. відповідно до договору №19/02 було придбано автомобіль марки «Шкода Фабіа Елегансе», номерний знак АЕ 1342 ВС (а.с.7,8 ).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «Шкода Фабіа Елегансе», номерний знак АЕ 1342 ВС, дійсно належить позивачу Панченко І.В. (а.с.6).

Постановою від 12.11.2012 року Алуштинського МВ ГУМВС України в АР Крим відмовлено у відкритті кримінального провадження на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, при цьому встановлено факт розташування незаконної автостоянки на землях Малоріченської сільської ради та повідомлено про право звертатись до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди у цивільному порядку (а.с.55).

Відповідно до висновку № 1908/12/12 експертного дослідження про оцінку вартості матеріальної шкоди від 23.08.2012 року виконаного судовим експертом – авто товарознавцем Дроздовим Ю.В. вартість матеріальної шкоди, завданої володільцю транспортного засобу – автомобілю «Шкода Фабіа», номерний знак АЕ 1342 ВС пошкодженого в результаті зсуву ґрунту (зсуву), складає: 31994,63 грн. (а.с.12-22).

Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Відповідно до ст. 1165 ЦК України шкода, завдана внаслідок не усунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, відшкодовується відповідно до цього Кодексу.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 1, ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Згідно ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Частиною 1 ст. 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для встановлення пошкодженої речі (ч. 2 ст. 1192 ЦК України).

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом України при розгляді справи N 6-183цс14 від 03.12.2014 року, законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Частинами 1 та 2 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В процесі розгляду справи Деснянським районним судом м. Києва було зроблено судове доручення до Машівського районного суду Полтавської області про допит в якості свідка Махновського С.В.

22.12.2015 року вказане судове доручення було виконано Машівським районним судом Полтавської області та допитано у якості свідка Маховського С.В., який пояснив, що 28.07.2012 року відпочивав у селищі Малоріченське м. Алушта АР Крим в пансіонаті. Одна з хазяїв повідомила, що неподалік пансіонату стався обвал. Під час обвалу під землею залишилися чотири автомобілі, серед них був автомобіль Шкода Фабіа сірого кольору. На місці події була розміщена автостоянка, під горою, яка була штучно підрізана, табличкою «Автостоянка», облаштована не була, на території автостоянки стояв вагончик і був охоронник, платня за автостоянку стягувалась (а.с.114).

Також судом було зроблено судове доручення до Червонозаводського районного суду м. Харькова про допит в якості свідка Обушко О.С.

01.02.2016 року вказане судове доручення було виконано Червонозаводським районним судом м. Харкова та допитано у якості свідка Обушко О.С., яка пояснила, що в липні місяці 2012 року відпочивала з чоловіком в с. Малоріченське і на даній автостоянці знаходився їх автомобіль. Дана автостоянка знаходилася поруч із готелем. Автостоянка розміщувалася на майданчику, який утворився в поглибленні гори після виємки ґрунту. Дійсно 28.07.2012 року було обвалення породи з підритої стіни. Було засипано кілька автомобілів. Пам’ятає пошкоджений автомобіль Шкода Фабіа АЕ 1342 ВС, власником якого є Панченко І.В. Автостоянка була організована, огорожі, розмітки, світла не було, але був встановлений вагончик і охоронець брав плату за стоянку 20,00 грн. на добу (а.с.133).

Факт заподіяння шкоди позивачу жодним чином не заперечувався відповідачем та підтверджується наявними матеріалами справи та показами свідків. Отже, враховуючи факт того, що матеріальна шкода завдана автомобілю марки Шкода Фабіа АЕ 1342 ВС, власником якого є позивач Панченко І.В. відбулася з вини відповідача, а також відсутність будь-яких доказів того, що шкода завдана не з вини відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення з позовними вимогами саме до відповідача.

За таких обставин, враховуючи приписи ст.ст. 22, 1165, 1166, 1174, 1192 ЦК України, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року та правову позицію Верховного Суду України по справі N 6-183цс14 від 03.12.2014 року, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача матеріальна шкоди, що завдана пошкодженням автомобіля Шкода Фабіа АЕ 1342 ВС у розмірі 31994,63 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати , пов'язані з проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, сторони, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивач просив стягнути на його користь судові витрати за проведення авто товарознавчої експертизи у розмірі 800,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за проведення авто товарознавчої експертизи позивач сплатив вартість робіт з проведення експертизи у розмірі 800,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.51а- квитанція).

Крім того, позивач поніс витрати у зв'язку з направленням телеграми у розмірі 91,80 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а.с. 52 - квитанція).

То ж відповідно вказані витрати також підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 22, 1165, 1166, 1167, 1174, 1192 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Панченка Івана Володимировича до Малоріченської сільської ради Алуштинського району Автономної Республіки Крим, про відшкодування матеріальної шкоди – задовольнити.

Стягнути з Малоріченської сільської ради Алуштинського району Автономної Республіки Крим на користь Панченка Івана Володимировича на відшкодування збитків завданих позивачу у зв’язку з пошкодженням його майна внаслідок бездіяльності, не усунення загрози життю, здоровю, майну в розмірі 31994,63 грн. та витрати пов’язані з поданням позову до суду в розмірі 891,80 грн.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії даного рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 04.03.2016 року.

Суддя: Н.Г.Таран