ПОЛОЖЕННЯ ПРО СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ (СУОП) ДЕСНЯНСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МІСТА КИЄВА

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом голови Деснянського

районного суду міста Києва

від 01.10.2018   № 26-од

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ (СУОП)

ДЕСНЯНСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МІСТА КИЄВА

1. Загальні положення

1.1. Це Положення встановлює основні вимоги до системи управління охороною праці (далі - СУОП) з метою створення у Деснянському районному суді міста Києва (далі – Суд)  умов праці відповідно до нормативно-правових актів з питань охорони праці, а також забезпечення додержання вимог законодавства щодо прав працівників Суду   у галузі охорони праці.

Охорона праці - це система правових, соціально економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Ефективним методом організації охорони праці в установі є системний підхід, тобто об'єднання розрізнених заходів з охорони праці в єдину систему цілеспрямованих дій на всіх рівнях і стадіях управління виробництвом шляхом створення і забезпечення функціонування системи управління охороною праці.

1.2. Система управління охороною праці (СУОП) - це сукупність взаємопов'язаних органів управління установою, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність по здійсненню відповідних функцій і методів управління трудовим колективом з метою виконання поставлених завдань і заходів з охорони праці.

1.3. Управління охороною праці направлено на:

• формування безпечних умов праці;
• підвищення безпечності створених умов праці;
• забезпечення виконання всіма працівниками своїх обов’язків з охорони праці. 

1.4. Управління охороною праці здійснюється за таким порядком:

• планування діяльності;
• виконання запланованих заходів;
• здійснення контролю за реалізацією заходів;
• аналіз результатів та вдосконалення своєї діяльності. 

1.5. Організація роботи з управління охороною праці передбачає таку послідовність дій:

1.5.1. Визначення:

• основних напрямів діяльності в галузі охорони праці;
• відповідальних осіб за доведення до відома працівників вимог законодавства в галузі охорони праці;
• небезпек і оцінки ризиків (тобто поєднання ймовірності небезпечної події і її наслідків).

1.5.2. Навчання, інформування, консультації працівників.

1.5.3. Документування.

1.5.4. Забезпечення:

• контролю за станом охорони праці в Суді;
• готовності до аварійних ситуацій;
• проведення аудиту охорони праці;
• аналізу СУОП, оцінки її функціонування, розробки та реалізації коригувальних і запобіжних дій для забезпечення безперервного вдосконалення системи. 

1.6 Створення СУОП здійснюється шляхом послідовного визначення мети, об"єкта і органів управління, завдань і заходів з охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, складання організаційно-методичної документації.

1.7. Метою управління охороною праці є збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці, поліпшення виробничого побуту, попередження травматизму і профзахворювання.

1.8. Об’єктом управління охороною праці є діяльність працівників Суду  по забезпеченню здорових і безпечних умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках та Суду в цілому.

1.9. Загальне управління охороною праці здійснюється керівництвом Суду.

1.10. Організаційно-методичну роботу по управлінню охороною праці, організації і контролю за функціонуванням СУОП в Суді проводить особа, відповідальна за виконання функцій служби з  охорони праці.

1.11. Нормативною базою СУОП є: Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, Закон України "Про охорону праці", постанови Кабінету Міністрів України, Кодекс законів про працю України, інші законодавчі нормативні документи /діючі стандарти, правила, положення, інструкції/, постанови і вказівки Держпраці.

1.12. Систему управління охороною праці  Суду забезпечують внутрішні нормативні акти:

• Положення про систему управління охороною праці;
• Положення про службу охорони праці;
• Положення про проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
• Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці та протипожежних інструктажів. 

1.13  Державний нагляд за охороною праці здійснюють органи, визначені статтею 38  Закону України "Про охорону праці"

2. Завдання управління охороною праці.

2.1. Управління охороною праці повинно здійснюватися на всіх стадіях життєвого циклу та виробничих процесів установи. Управління охороною праці полягає в збиранні та аналізі інформації, виявленні відхилень параметрів умов і безпеки праці від установлених норм, здійсненні керівних дій, які спрямовані на створення безпечних умов праці.

2.2. Керівництвом Суду розробляються комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці.

2.3. У  СУОП організація і координація робіт з питань охорони праці передбачає:

•    взаємодію усіх працівників Суду;
•   забезпечення виконання планів робіт з охорони праці та вимог, які містяться в положеннях, правилах, стандартах, інструкціях та інших нормативних документах з охорони праці;
•    забезпечення безпечної експлуатації виробничого обладнання, будівель, споруд і  безпеки виробничих процесів;
•    контроль службою охорони праці (відповідальною особою) управління при функціонуванні СУОП;
•   забезпечення своєчасного розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, аналіз та ліквідацію причин їх виникнення, розробку й реалізацію заходів щодо запобігання їм. 

2.4 Безпека виробничих процесів повинна забезпечуватися приведенням їх у відповідність до вимог стандартів, норм і правил з охорони праці, технологічних регламентів, іншої нормативно-технічної документації, виконанням приписів органів державного нагляду, а також упровадженням нових безпечних технологічних процесів, засобів механізації, дистанційного управління.

2.5. Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці здійснюється усуненням причин появи небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях та використанням засобів індивідуального і колективного захисту.

2.6 Санітарно-побутове обслуговування повинно передбачати забезпечення працюючих допоміжними приміщеннями і санітарно-побутовими пристроями та обладнанням згідно з чинними нормами і правилами.

2.7. Організація лікувально-профілактичного обслуговування працюючих повинна включати попередні (при оформленні на роботу) й періодичні медичні огляди працівників та проведення заходів з попередження захворювань працівників.

2.8 Забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку повинно передбачатися для всіх працюючих з урахуванням тяжкості та напруженості їхньої роботи, наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

2.9. Надання працівникам пільгових режимів праці та відпочинку, а також доплат за роботу з важкими і шкідливими умовами праці має здійснюватися відповідно до чинного законодавства.

2.10. Усі працівники Суду повинні знати і дотримуватися вимог, що регламентуються нормативними документами з охорони праці,  пожежної безпеки, правилами охорони довкілля, санітарними правилами, технічною і технологічною документацією.

2.11. Контроль за функціонуванням СУОП повинен передбачати:

• перевірку організації охорони праці та безпеки виробництва;
• перевірку стану умов праці працівників;
• виявлення відхилень від вимог нормативних документів з охорони праці;
• перевірку виконання працівниками Суду своїх обов’язків щодо охорони праці;
• прийняття ефективних заходів для усунення виявлених недоліків. 

2.12. Основними показниками ефективного функціонування СУОП є:

• рівень виробничого травматизму;
• рівень профзахворювань;
• рівень захворювань, пов’язаних з умовами праці;
• чисельність осіб, які працюють у незадовільних умовах праці;
• кількість обладнання, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з охорони праці;
• кількість технологічних процесів, що не відповідають вимогам нормативних актів про охорону праці;
• забезпеченість санітарно-побутовими приміщеннями;
• витрати на поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
• витрати на повне відшкодування шкоди потерпілим від нещасних випадків та профзахворювань (або витрати на соціальне страхування від нещасних випадків та профзахворювань);
• витрати на розслідування та ліквідацію наслідків аварій і надзвичайних ситуацій, нещасних випадків та профзахворювань. 

2.23. Облік, аналіз і оцінка показників стану охорони праці та функціонування СУОП повинні бути направлені на розроблення й прийняття, з урахуванням інформації про фактичний стан умов і охорони праці, ефективних управлінських рішень керівництвом.

3. Функції управління охороною праці.

3.1.Функціонування СУОП в установі забезпечується керівництвом  Суду за такими напрямками:

• здійснення контролю за станом охорони праці в Суді;
• створення відповідної служби або визначення посадової особи, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затвердження їх посадових інструкцій, а також контроль за  їх додержанням;
• забезпечення виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
• впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці тощо;
• забезпечення належного утримання приміщення Суду, виробничого обладнання та устаткування, об’єктів інженерного забезпечення,  моніторингу  їх технічного стану;
• забезпечення усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених відповідними комісіями за підсумками розслідування цих причин;
• організація  проведення лабораторних досліджень умов праці, оцінки технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками ужиття заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;
• розробка і затвердження положень, інструкцій, інших актів з охорони праці, що діють у межах  Суду та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території установи, на робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечення безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами установи з охорони праці;
• здійснення контролю за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
• організація пропаганди безпечних методів праці та співробітництва з працівниками служб охорони праці;
• вжиття термінових заходів для допомоги потерпілим, залучення за необхідності професійних аварійно-рятувальних формувань у разі виникнення в установі аварій та нещасних випадків;
• участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових актів з охорони праці;
• організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці;
• визначення обов’язків з питань охорони праці для керівництва та працівників Суду;
• передача у встановленому порядку в компетентні органи матеріали про притягнення до відповідальності осіб, що допустили порушення вимог чинного законодавства. 

3.2 Процес управління виконанням завдань охорони праці в Суді здійснюється  його керівництвом – головою суду та керівником апарату, - шляхом послідовного виконання таких функцій :

1. прогнозування і планування робіт з охорони праці;
2. організація роботи;
3. оперативне керівництво і координація;
4. стимулювання;
5. контроль, облік, аналіз роботи з охорони праці. 

3.3. Прогнозування роботи з охорони праці в Суді здійснюється керівництвом на підставі аналізу причин травматизму та профзахворювань, а також шляхом збору пропозицій працівників Суду. Враховуючи вимоги нормативної документації, а також по результатах атестації і паспортизації умов праці, визначаються необхідні заходи з охорони праці.

3.4. Планування роботи з охорони праці поділяється на перспективне, поточне та оперативне.

Перспективне планування вміщує найбільш важливі, трудомісткі і довгострокові заходи з охорони праці, виконання яких вимагає сумісної роботи працівників Суду. Можливість виконання заходів перспективного плану повинна бути підтверджена розрахунком матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат. Основною формою перспективного плану з охорони праці є комплексний план покращення стану охорони праці в Суді. 

Поточне планування здійснюється у межах календарного року через розробку відповідних заходів у розділі «Охорона праці» Плану роботи Суду.

Оперативне планування роботи з охорони праці здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці в Суді. Оперативні заходи передбачають усунення виявлених недоліків і зазначаються безпосередньо поточними управлінськими рішеннями керівництва Суду. 

Планування робіт з охорони праці Суду включає розробку таких планів:

1. річний план заходів з охорони праці;
2. оперативний /квартальні, місячні/ плани. 

Вихідними даними для роботи і розробки планів з охорони праці є:

• результати паспортизації і атестації умов праці на робочих місцях,
• результати вивчення причин травматизму і захворювань,
• матеріали цільових перевірок стану охорони праці,
• аналіз виконання попередніх планів

3.5. Оперативне керівництво і координація роботи з охорони праці здійснюється керівництвом Суду  шляхом застосування відповідних методів управління: організаційно-розпорядчих; соціально-психологічних і економічних.

Організаційно-розпорядчі методи включають в себе виконання посадових обов'язків з охорони праці, видання і виконання наказів, розпоряджень.

Соціально-психологічні методи управління включають в себе: навчання і виховання персоналу, проведення інструктажів, моральне стимулювання, особистий приклад керівника щодо виконання вимог охорони праці.

Економічні методи управління охороною праці полягають в матеріальному стимулюванні роботи з охорони праці.

3.6. Контроль, облік і аналіз роботи з охорони праці в Суді  здійснюють керівник апарату, його заступники та відповідальна особа, яка здійснює функції служби з  охорони праці.

            Основними видами контролю за станом охорони праці є :

• повсякденний контроль з боку керівництва та працівників Суду;
• контроль з боку виконуючого функції служби охорони праці Суду;
• нагляд з боку інспекторів Держпраці, страхових експертів.

Повсякденний контроль щодо попередження травматизму і профзахворювань проводиться працівником, відповідальним за виконання  функції служби охорони праці шляхом виявлення порушників безпечних методів праці,  порушень правил і норм з охорони праці та  прийнятті до порушників заходів дисциплінарного та матеріального впливу.

У разі виявлення порушень інструкцій з охорони праці відповідальний за виконання  функції служби охорони праці працівник зобов'язаний провести з порушником позаплановий інструктаж, зробити запис в журналі оперативного контролю про прийняті до порушника заходи впливу і усунення недоліків.

3.7. Контроль за станом охорони праці з метою попередження аварій, травматизму і профзахворювань здійснюється службою охорони праці через оперативне виявлення відхилень в умовах праці. 

3.8. Контроль за станом охорони праці здійснюється у формі:

• атестації робочих місць;
• обстежень умов праці, які проводяться періодично і спрямовані на вчасне виявлення небезпечних та шкідливих чинників;
• громадського контролю. 

4. Організація охорони праці в Суді 

4.1. Служба охорони праці в Суді організована шляхом визначення відповідальної особи з  покладанням на неї  функціональних обов’язків по забезпеченню  охорони праці в Суді.

4.2.  На службу охорони праці Суду покладається:

• розроблення спільно з керівництвом Суду комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, планів, програм поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням, надання організаційно-методичної допомоги у виконанні запланованих заходів;
• підготовка  проектів  розпорядчих  документів  з  питань охорони праці і внесення їх на розгляд керівництву;
• проведення спільно з керівництвом Суду перевірок дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
• складання звітності з охорони праці за встановленими формами;
• проведення з працівниками вступного інструктажу з охорони праці;
• ведення обліку та проведення аналізу причин виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій, заподіяної шкоди;
• забезпечення належного оформлення і зберігання документації з питань охорони праці, а також своєчасної передачі її до архіву для тривалого зберігання згідно з установленим порядком;
• складання за участю керівництва переліків професій, посад і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони праці, що діють у межах Суду, надання методичної допомоги під час їх розроблення;
• інформування працівників про основні вимоги законів, інших нормативно-правових актів та актів з охорони праці, що діють у межах Суду. 

4.3. Служба охорони праці здійснює: 

4.3.1. Розгляд:

• питань про підтвердження наявності небезпечної виробничої ситуації, що стала причиною відмови працівника від виконання дорученої роботи, відповідно до законодавства (у разі необхідності);
• листів, заяв, скарг працівників підприємства, що стосуються питань додержання законодавства про охорону праці. 

4.3.2. Організацію:

• забезпечення працівників нормативно-правовими актами з питань з охорони праці та положеннями, що діють у межах Суду, посібниками, навчальними матеріалами з цих питань;
• нарад, семінарів, конкурсів тощо з питань охорони праці;
• пропаганди з питань охорони праці з використанням інформаційних засобів. 

4.3.3. Участь у:

• розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232;
• складанні санітарно-гігієнічної характеристики робочих місць працівників, які проходять обстеження щодо наявності профзахворювань;
• проведенні атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;
• роботі комісій з приймання в експлуатацію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переоснащенням приміщень Суду, відремонтованого або модернізованого устаткування в частині дотримання вимог у сфері охорони праці;
• розробленні положень, інструкцій, розділу "Охорона праці" колективного договору, інших актів з охорони праці, що діють у межах Суду;
• складанні переліків професій і посад, згідно з якими працівники повинні проходити обов’язкові попередні і періодичні медичні огляди;
• організації навчання з питань охорони праці;
• роботі комісії з перевірки знань з питань охорони праці. 

4.3.4. Забезпечення організаційної підтримки під час роботи комісії з питань охорони праці Суду. 

4.3.5. Контроль за:

• виконанням заходів, передбачених програмами, планами щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища та заходів, спрямованих на усунення причин нещасних випадків, професійних захворювань;
• проведенням ідентифікації та декларуванням безпеки об’єктів підвищеної небезпеки;
• наявністю в Суді інструкцій з охорони праці згідно з переліком професій, посад і видів робіт, своєчасним внесенням до  них змін;
• своєчасним проведенням необхідних випробувань та технічних оглядів устаткування;
• станом запобіжних та захисних пристроїв, вентиляційних систем;
• своєчасним проведенням інструктажів працівникам Суду та їх навчання з питань охорони праці;
• дотриманням санітарно-гігієнічних і санітарно-побутових умов праці працівниками Суду  відповідно до нормативно-правових актів;
• наданням працівникам пільг, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці  та  додаткові відпустки відповідно до вимог законодавства;
• дотриманням у належному стані приміщення і території Суду;
• організацією робочих місць відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці;
• застосуванням праці жінок, інвалідів і осіб, молодших 18 років, відповідно до законодавства. 

4.4. Права  особи, визначеної відповідальною за виконання функцій служби охорони праці: 

• видавати працівникам Суду обов’язкові для виконання приписи за формою, наведеною в додатку до Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125, щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці. Припис  особи, визначеною відповідальною за виконання функцій з охорони праці може скасувати лише керівництво. Припис складається в двох примірниках, один з яких видається працівнику Суду, другий залишається та реєструється у службі охорони праці і зберігається протягом 5 років. Якщо працівник Суду відмовляється від підпису в одержанні припису, особа, визначена відповідальною за виконання функцій з охорони праці надсилає відповідне подання на ім’я голови суду (керівника апарату);
• зупиняти роботу, машин, механізмів, устаткування у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працівників;
• вимагати відсторонення від роботи осіб, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимоги нормативно-правових актів з охорони праці;
• надсилати керівництву суду подання про притягнення до відповідальності посадових осіб та працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці;
• вносити пропозиції про заохочення за поліпшення стану безпеки праці працівників та за активну працю;
• залучати за погодженням з керівництвом  працівників Суду для проведення перевірок стану охорони праці. 

4.5. Робота служби охорони праці суду   повинна здійснюватись відповідно до плану роботи та графіків обстежень, затверджених головою Суду. 

4.6. Для проведення навчання, інструктажів, семінарів, лекцій та інших заходів має бути відведене окреме приміщення. 

4.7. Служба охорони праці взаємодіє з усіма працівниками Суду. 

4.8. Організація проведення навчання, інструктажів та перевірки знань з питань безпеки і охорони праці повинна проводитися відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511. 

5. Проведення атестації робочих місць

5.1. Атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться на підприємствах незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

5.2.Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між керівництвом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

5.3. Атестація робочих місць проводиться відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), та інших нормативно-правових актів.

5.4. Атестація робочих місць передбачає встановлення ступеня шкідливості і небезпеки праці та її характеру за гігієнічною класифікацією з обґрунтуванням зарахування робочого місця до відповідної категорії несприятливих умов праці, підтвердження (визначення) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги та компенсації залежно від умов праці.

5.5. Атестація проводиться раз на п’ять років атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом керівництвом Суду.

Позачергова атестація проводиться у випадках та з ініціативи осіб, визначених Порядком проведення атестації робочих місць.

5.6. Атестація робочих місць за умовами праці передбачає:

• установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;
• санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;
• комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;
• встановлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;
• обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;
• визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах;
• складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;
• аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни і безпеки праці.

5.7. За результатами атестації робочих місць здійснюються заходи відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць.

6. Консультування, обмін інформацією

6.1. Метою інформаційної роботи з питань охорони праці  в Суді є закріплення та поглиблення знань з питань охорони праці та забезпечення обізнаності працівників з цих питань.

6.2. Інформаційна робота з питань охорони праці забезпечується наявністю плакатів, знаків безпеки, брошур, пам’яток з питань охорони праці та попередження виробничого травматизму, проведенням зборів, нарад, тематичних семінарів.

6.3. Зовнішній обмін інформацією та консультації з питань охорони праці забезпечуються шляхом надання інформації про свою діяльність, а також через запити, відповіді на запити, звіти про аварії, виробничі травми, професійні захворювання.